Збір коштів на заміну автівки для поселення Свячене

Вітаємо. Ми Олександр та Антоніна Жичкіни, з Харківського району. У колі поселень родових помість Харківщини - Стожари, Родники - ми відомі як РадуЖичі, за однойменним клубом природного оздоровлення та розвитку людини, що ми, тренер-реабілітолог та вихователь-філолог, створили ще живучи у м. Харків, багато років мріючи про свій простір любові на землі, поселення з общинно-родовим укладом, оздоровчий комплекс з центром пермакультури "Радужичі"; спільно з однодумцями проживати, творити, працювати, святкувати. Шукали і в поселеннях родових помість простір для здійснення цієї мети.

Восени 2020р. наша земля покликала нас - у малюсеньке село Свячене (нині Олександрівка, в Харківському районі), з 2х вуличок - Миру, і Перемоги, без магазину чи іншої інфраструктури. Ці 2 останніх роки ми і займаємось створенням простору любові тут, на родовому помісті дуже гарного роду, Миколи Ткаченка, який ми придбали. Мій батько був Микола Ткачук, і, попросивши дозволу у роду Миколи Ткаченка, ми мріємо, що наш рід продовжиться тут... Оточуючі наше помістя пустирі і ліс ми також розвиваємо й оживлюємо, відновлюємо та розчищаємо від сміття витік та русло річки, що колись були тут та від яких залишилися 7 джерел на території нашого помістя та навколо. Створюємо помістя Сонцеград, заново відкопуємо річку, давши їй назву РаДушка, насадили горіхові рощі, перетворюємо ліс у лісосад - простір любові РадуЖичів, з ідеями Анастасії, мріємо жити і творити поруч з однодумцями у поселенні родових помість. Хоча для побудови поселення місця треба більше. Знайшлося у Свяченому і воно: за околицею села майже 20років тому один підприємець будував компекс - 3 величезних зруби, каскад ставків, джерело - у луках між старими дубовими лісами... - і не добудував, поїхав до інших країв - відтоді вони, покинуті недобудови, мокнуть під дощами і псуються, але візуалізують наші мрії про Общий дом у поселенні родів наших. І починає потихеньку формуватися колектив засновників родових помість, і дізналися, що ця територія ні в старому, ні в новому кадастрі не значиться. Тут і прийнято рішення створювати поселення родових помість з общинним укладом, Свячене, за старою назвою села. Роботи з відновлення та переобладнання плануємо розпочати навесні 2022.

А наразі, під час війни, поселення Свячене розростається на кутку однієї з вулиць - навколо нашого помістя, в 30ти км від Харкова, в протилежному від бойових дій боці, із сусідами, багато з яких, жителі Харкова, змушені покинути зруйновані війною квартири і оселитися у своїх родових маєтках, та просто переселені у безпечне місце. Виживаємо разом - поселенці і переселенці, готуємо покинуті хати для нових переселенців з міста на зимовий період. Та й самі ми внутрішньо переміщені особи з Північної Салтівки - того самого району Харкова, з вул. Бучми.
На нашій автівці привозимо для поселення з найближчих магазинів у м. Мерефа що кому треба, підвозимо сусідів - кого на базар, кого до лікаря - справляємо спільні потреби. Оскільки авто сусідів потрапило під обстріл 3 березня2022, під час бомбардування с. Яковівка за лісом від нашої вулиці, наше лишилося практично єдиним на поселенні.

23 вересня, по дорозі на свято у поселення Верхній Бишкін, з нами сталося ДТП. Авто викинуло у кювет, і воно впало на дах. Всі живі, але дієздатність транспортного засобу втрачена. Єдиною можливістю тепер потрапити до магазину чи аптеки від нашого поселення - пішки, чи автобусом з Яковівки, що інколи ходить в 3х км від нас. У поселенні Свячене більшість людей - похилого віку, і зруйнована автівка була для них великою допомогою. Звертаємось до людей доброї волі, з надією зібрати 150 000 грн на відновлення транспортного засобу для поселення Свячене. Бути добру!